Комплементарність концепції економіки сталого розвитку та «зеленої економіки»

«Зелена економіка» – це модель, спрямована на досягнення сталого розвитку у сфері економічного зростання, захисту навколишнього середовища та соціальної справедливості. Мета статті – ідентифікація сутності та етапів «зеленої економіки» як економічної моделі, що забезпечує процес руху до сталого розвитку.

Встановлено, що «зелена економіка» разом з іншими проекологічними тенденціями, створена на противагу бурій економіці, яка заснована на експлуатації викопного палива та невідновлюваних ресурсів. Вона спрямована на поліпшення добробуту населення, встановлення соціальної справедливості, при значному зниженні екологічних ризиків та екологічного дефіциту. Її перевагою є конкретизація та деталізація сталого розвитку. Мета «зеленої економіки» - формування середовища, що базується на мінімізації негативного впливу на довкілля та ефективному використанні природних ресурсів при збереженні гідного рівня життя населення.

Доведено, що відмова від реалізація концепції сталого розвитку означає відмову від «зеленої економіки», а це супроводжується рядом проблем. Екологічні проблеми: зміна клімату, знищення екосистем, видового та ландшафтного різноманіття, виснаження невідновлюваних ресурсів, надмірна експлуатація відновлюваних ресурсів. загрози здоров'ю людини. Економічні проблеми: нестабільність національної економіки, нестача робочих місць, недостатнє забезпечення основних потреб, високі ціни, інфляція, високий рівень концентрації та монополізації, дисбаланси в розвитку видів діяльності, залежність від постачання сировини, заборгованість держави, недостатність колективних благ, несправедливий розподіл доходів. Соціально-культурні проблеми: недостатня реалізація принципів демократії та верховенства права, бідність, соціальна незахищеність, демографічні проблеми, відсутність внутрішньої та зовнішньої безпеки, жорстоке вирішення конфліктів, боротьба за вигоди, ріст навантаження на здоров'я та якість життя.

Обґрунтовано, що концепція «зеленої економіки» об’єднує три етапи розвитку: інституційно-інфраструктурний, етап ефективності та інноваційний етап. Вона базується на відході від принципів інтенсивної лінійної економіки та переході до циклічної моделі розвитку.