ФЕШН-ДИЗАЙН В УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Ірина Анатоліївна Гардабхадзе Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-8899-3267

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235995

Ключові слова:

стабілізуючий потенціал; фешн-дизайн; трансформація культури; фактори впливу; естетичні орієнтири

Анотація

Мета статті — аналіз механізмів реалізації стабілізуючого потенціалу фешн- дизайну у ході трансформаційних процесів культури в умовах цифровізації. Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми управління сталим розвитком фешн- дизайну під впливом дестабілізуючих факторів. З безлічі чинників для аналізу обрана група факторів дизруптивного впливу інформатизації на розвиток фешн-дизайну. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети був використаний міждисциплінарний системний аналіз з комбінуванням результатів історіографічного аналізу з елементами компаративного, функціонального і контент-аналізу. Наукова новизна — вперше запропонована методика гуманізації культурних орієнтирів цільових груп користувачів засобами фешн-дизайну. Показано, що реалізація кожного інноваційного фешн-проєкту може бути розглянута з позицій моделі трикутника факторів впливу на результати проєктування. За таких умов управління проєктом спирається на балансування трикутника факторів впливу, перша вершина якого утворюється джерелом-носієм новизни дизайнерських рішень, друга є джерелом- носієм тенденцій моди, третя створюється особливостями індивідуальних характеристик особистості, в тому числі її естетичними орієнтирами та базовими установками підсвідомості. Висновки. Було показано, що для ефективного вирішення завдань фешн-дизайну в умовах коливань ідеології проєктної творчості та швидких змін цифрового інструментарію проєктний підхід доцільно направити на балансування трикутника факторів впливу. В ролі одного з дієвих шляхів балансування запропоновано гармонізацію творчого першоджерела з естетичними орієнтирами підсвідомості індивіда. Використання фешн-дизайнерами у процесі проєктування методу балансування трикутника впливу дозволяє керувати якістю продуктів моделювання за трьома показниками одночасно — інноваційністю, художньо- естетичним рівнем і відповідністю тенденціям моди. А гармонізація характеристик моделей з внутрішніми установками особистості надає свій внесок у підтримку сталого розвитку фешн-дизайну.

Біографія автора

Ірина Анатоліївна Гардабхадзе , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Доцент

Посилання

Date, P., Ganesan, A., & Oates, T. (2017). Fashioning with Networks: Neural Style Transfer to Design Clothes. KDD ML4Fashion workshop. https://www.researchgate.net/publication/318814315_Fashioning_with_Networks_Neural_Style_Transfer_to_ Design_Clothes [in English].

Fry, T. (2008). Design Futuring: Sustainability, Ethics and New Practice. Berg Publishers [in English].

Haievska, T. I. (2017). Informatsiine suspilstvo – blaho chy prokliattia suchasnoi liudyny: sviata-symuliakry [Information society – the blessing or anathema of modern man: holidays-simulacrums]. In V. M. Sudakova (Ed.), Novi media v suchasnomu suspilstvi: kulturolohichnyi vymir [New Media in Modern Society: a Cultural Dimension] [Monograph] (pp. 293–323). Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine [in Ukrainian].

Ilinskaia, E. A. (2019). Lichnost’ na peresechenii traditsionnoi i setevoi kul’tur [Personality at the intersection of traditional and network cultures]. In Mirovoe razvitie: problem predskazuemosti i upravlyaemosti [World Development: Problems of Predictability and Controllability], XIX International Likhachov Scientific Conference (pp. 343–345), May 22–24, 2019, St. Petersburg, Russia. St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions [in Russian].

Kirichek, P. N. (2019). Dvuznachnost’ kul’tury v aksiomarkerakh globalizatsii [The duality of culture in the axiomarkers of globalisation]. In Mirovoe razvitie: problemy predskazuemosti i upravlyaemosti [World Development: Problems of Predictability and Controllability], XIX International Likhachov Scientific Conference (pp. 348–350), May 22–24, 2019, St. Petersburg, Russia. St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions [in Russian].

Vlasov, V. G. (2012). Paraiskusstvoznanie i istoricheskiy protsess [Paraarthistory and the Historical Process]. Arkhitekton: izvestiya vuzov [Architecton: Proceedings of Higher Education], 1(37), 28–36. http://archvuz.ru/2012_1/4/ [in Russian].

Vlasov, V. G. (2019). Ob’ekt, predmet, veshch’: simulyakry predmetnogo tvorchestva i bespredmetnogo iskusstva. Issledovanie sootnosheniya ponyatii. Chast’ II. Veshchnyy mir i ego proektsiya v dizaine [Object, Article, Thing: the Simulacra of Representational Creativity and Non-representational Art. Study of relationships between the notions. Part II. The World of Things and its Projection in Design]. Arkhitekton: izvestiya vuzov [Architecton: Proceedings of Higher Education], 4(68), 1–33. http://archvuz.ru/2019_4/20/ [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-28

Як цитувати

Гардабхадзе , І. А. (2021). ФЕШН-ДИЗАЙН В УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ КУЛЬТУРИ. Питання культурології, (37), 33–44. https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235995

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ